-
1 interchange
In1) перестановка; заміна (одного іншим)2) (взаємний) обмін3) (послідовне) чергування; змінаinterchange point — зал. обмінний пункт
IIv1) заміняти (одне одним); переставляти2) обміняти; поміняти (одне на інше)3) обмінюватися; мінятися4) чергувати, змінювати5) чергуватися, змінюватися* * *I n1) заміна ( одного іншим)II v1) заміняти ( одне іншим); переставляти2) міняти ( одне на інше); обмінюватися3) чергувати, змінювати; чергуватися, змінюватися -
2 тріада
ТРІАДА (тріадичність) - зовнішня форма діалектичного методу, полягає у покладанні тези, висуненні антитези і подальшому їх синтезі. Вперше Т. помітив і подав у своїй таблиці категорій Кант. Фіхте розробив її у структурі свого науковчення. Аналіз антитези привів його до ідеї антитетичного методу. Свій власний метод він називав синтетичним, бо головним завданням вважав синтез протилежностей, в кінцевому підсумку - доведення тотожності найбільш загальних із них - суб'єктивного і об'єктивного. Велику роль відігравала Т. в філософії Гегеля, особливо в пізніх творах, насамперед в "Енциклопедії філософських наук", коли його діалектика втратила пошуковий сенс і набула формального характеру. Живий зміст її перетворився на штамп. Таку ж тенденцію спостерігаймо у вченні Шеллінга. Вона є невід'ємною рисою будь-якого вчення, яке стає зрілим і старіє. Раціональним змістом Т. є те, що більшість філософських понять полярні чи протилежні, але в той же час потребують доповнення одне одним і синтезування в певному цілому.М. Вулатов -
3 друг
I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.* * *I сущ.друг; при́ятель, -ля, ( о женщине) при́ятелька; друзя́кадрузья́ — мн. дру́зі, -зів
IIлюбе́зный \друг — (в обращении - зват.) лю́бий дру́же
друг дру́га — оди́н о́дного, одна́ о́дну, одно́ о́дне, (мног.) одні́ о́дних
друг за дру́га — оди́н за о́дного, одна́ за о́дну, одно́ за о́дне, (мног.) одні́ за о́дних
-
4 один
I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.* * *числ.1) оди́н\один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному
\один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н
2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н3) в знач. сущ. оди́н4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь -
5 together
adv1) разом, укупі, спільно2) в одну групу, воєдино6) домовитисяto join together — розм. об'єднати разом
3) один з одним4) водночас, одночасноto come (to happen, to occur) together — відбуватися одночасно
5) розм. підряд, безперервноtogether with — разом з; поряд з
* * *I a1) тісно зв'язаний, нерозлучний2) спокійний, урівноважений; зібраний; задоволенийII adva very together person — дуже урівноважена /зібрана/ людина
1) разом, спільно, спільноnow all together — а зараз всі разом, а зараз хором
we stand or fall together — = ми разом, в радості, в горі; ( with) разом з; на додаток до
2) в одну групу, воєдиноto get together — збирати; збиратися у домовитися
to get together on a point — домовитися з будь-якого приводу; нагромаджувати; об'єднуватися
to call together — скликати /збирати/ разом
to bring the blades of a pair of scissors together — закрити ножиці, з'єднати леза ножиць
to add together — додавати, складати
3) один з однимto knock /to strike/ together — зіштовхувати один з одним; ударяти одне об інше
4) одночасноto come /to occur, to happen/ together — відбуватися одночасно
we arrived together with our host — ми приїхали одночасно /в один е той же час/ з нашим господарем
rain and snow were falling together — йшов мокрий сніг, йшов сніг упереміш з дощем
5) підряд, безперервноto work for several days and nights together — працювати декілька днів, ночей без перерви /підряд/
6) разом узятіthis book costs more than all the others together — одн ця книга коштує дорожче, ніж всі інші разом узяті
-
6 together
I a1) тісно зв'язаний, нерозлучний2) спокійний, урівноважений; зібраний; задоволенийII adva very together person — дуже урівноважена /зібрана/ людина
1) разом, спільно, спільноnow all together — а зараз всі разом, а зараз хором
we stand or fall together — = ми разом, в радості, в горі; ( with) разом з; на додаток до
2) в одну групу, воєдиноto get together — збирати; збиратися у домовитися
to get together on a point — домовитися з будь-якого приводу; нагромаджувати; об'єднуватися
to call together — скликати /збирати/ разом
to bring the blades of a pair of scissors together — закрити ножиці, з'єднати леза ножиць
to add together — додавати, складати
3) один з однимto knock /to strike/ together — зіштовхувати один з одним; ударяти одне об інше
4) одночасноto come /to occur, to happen/ together — відбуватися одночасно
we arrived together with our host — ми приїхали одночасно /в один е той же час/ з нашим господарем
rain and snow were falling together — йшов мокрий сніг, йшов сніг упереміш з дощем
5) підряд, безперервноto work for several days and nights together — працювати декілька днів, ночей без перерви /підряд/
6) разом узятіthis book costs more than all the others together — одн ця книга коштує дорожче, ніж всі інші разом узяті
-
7 overlap
In1) тех. пруг; перекривання2) геол. незгідне приляганняIIv1) заходити одне за одне; частково покривати; перекривати2) частково збігатися3) військ. охопити з флангу4) іти в чужій воді (вітрильний спорт)5) перейти на чужу доріжку під час бігу (легка атлетика)* * *I n1) перекривання, накладення; частковий збіг2) тex. напусток; перекриття3) гeoл. незгідне приляганняII v1) заходити один за одним; частково покривати; перекривати3) вiйcьк. охопити з флангу4) перекривати ( аерофотознімки)5) іти в чужій воді ( вітрильний спорт); перейти на чужу доріжку ( легка атлетика) -
8 uninominal
adj1) що має тільки одно прізвище2) що має тільки одну назву* * *[juːni'nominl]a -
9 хасевет
журба, туга, жаль, сум, печаль, образа, скорбота, хандра, страждання, турбота, горе, біда, лихо, клопіт, турбота; хасеветлер ті, хто журяться одне по одному ВН, СМ; хасевет бильмед'ен адам людина, яка не зазнала лиха, журби, безжурна людина Б; меэм тэк хасеветим о эт'ен у мене оце, мовляв, єдина турбота К; пек хасеветтэ иди він був у великій засмуті Г; не хасеветтэсин йа сен? чим ти зажурився? СГ; хасевет дағытрозганяти журбу Г; хасевет кӧрзазнати горя Б; хасевет тут- СМ / чек- Г, СК / эт- Б, СЛ,М, Кб. страждати, тужити, сумувати, журитися, переживати, виявляти стурбованість; хасеветлер хошулмаз мы? чи ті, що тужать одне за одним, не з'єднаються? СМ; пор. касавет, хасет. -
10 суперечність
СУПЕРЕЧНІСТЬ - у загальному вигляді взаємовиключення протилежностей, у світі людини - боротьба їх носіїв: класів, станів, груп, осіб. Залежно від специфіки протилежностей розрізняють С. формально-логічні і діалектичні. Перші являють собою покладання деякого змісту (А) і його заперечення (не-А) в один і той самий час, і в одному й тому самому відношенні. В діалектичних С. заперечення є не просте відкидання чи заперечення даного, а протиставлення іншого, протилежного змісту (форми - матерії, сутності - явищу, свободи - необхідності...). По відношенню до світу в цілому С. - це логічні форми відтворення руху і розвитку, а стосовно людини - об'єктивні форми її буття і розвитку. В пізнавальному і антропологічному аспектах С. проходить ряд етапів розвитку: тотожність (цілісність об'єкта); відмінність (виділення і оформлення відмінних сторін, інтересів тощо); протилежність (дозрівання відмінності до загального рівня), які спочатку відповідають одна одній; С. (вияв їх несумісності); пошуки в пізнанні основи С., а в реальному процесі - зміна основи для її розв'язання. Поява С. в пізнанні і суспільному житті є свідченням того, що виникла проблема, яка потребує розв'язання. Терміни "С." та "боротьба" у загальному вигляді можна застосовувати лише метафорично. В пізнанні і житті людей С. відіграють роль джерела розвитку - тою мірою, якою вони розв'язуються. Нерозв'язані С. стають гальмом розвитку. Розв'язання С. відбувається різними способами залежно від сфери їх функціювання. В пізнанні такий спосіб полягає у відкритті їх основи, поєднанні чи синтезуванні протилежностей у межах цілісного об'єкта чи явища, в яких вони доповнюють одна одну. В соціальних процесах розв'язання С. здійснюється шляхом вдосконалення, реформування тієї основи, яка їх породжує. При цьому С. втрачають свій конфліктний характер, переходять у стан примирення, а їх носії - у стан партнерства, співробітництва, що й стає визначальним фактором прогресу суспільства. В теоретичному вигляді тут діє та форма синтезу протилежностей, яку відкрив Фіхте: протилежності частково зберігаються, частково знищуються - в результаті й зникає їх напруження, гострота, вони кількісно зменшуються К. оли ж основа суперечливих суспільних стосунків замінюється насильно, революційним шляхом, то старі протилежності теж замінюються новими, - і весь процес починається спочатку. С. у логіці відображає взаємовиключення, взаємозаперечення. Воно означає, що в міркуванні вважаються істинними дві взаємовиключні думки щодо того самого предмета, взятого в один і той самий час і в тому самому відношенні. С. є одним із центральних понять логіки. У більш широкому розумінні С. означає: 1) положення, за якого одне висловлювання виключає інше, несумісне з ним; 2) твердження про тотожність вочевидь різних об'єктів; 3) наявність (у міркуванні, теорії) двох висловлювань, з яких одне є запереченням другого. Теорії, для яких справедливий закон С., називаються несуперечливими. Проникнення С. у міркування чи наукову теорію робить їх логічно неспроможними.Д. Кирик -
11 арт
(арды / арты)1. зад, тил, задня частина, задниця; спина; башның арты тильна частина голови; потилиця (див. эңсе) СБ; хырсызын арты хулуш у злодія в заду дірка — він усього боїться СМ; артлен айлян- повертатися задом СМ; артымдан з-поза моєї спини СБФ; хылдан урба кийинди артына вона одягла на себе — на спину волосяницю Г.2. задній СБ, Б, Г; ард айах задня нога, задні ноги СК; арт айахлары ӱстне отур- стояти (букв. сидіти) на задніх лапах СБ; арт кӧпчек / кӱпчек П, Б, СЛ, СГ / СБ заднє колесо; арт сыра задній ряд О.3. сл. ім. задня частина; оғлан, йезме ардыма — бендэн саңа файда йох хлопче, не ходи за мною, від мене тобі користі не буде СМ; бизим артымыз ға услід за нами СБ; ардна / арт (ы) на за ним, позад нього, ззаду, позаду Г-СК / ВН-У; эм ардына, эм ӧгдэ і позаду, і спереду К; бир бири артна один за одним СБ; бир бир ардындан один за другим ВН; онун артна за ним ВН; Ростов-Дондан артна Нахичевань бар за Ростовомна-Дону є Нахічевань П; руль артна за кермом У; эв артына за хатою У; эв ардына эт'и дал за хатою дві верби ВН; айдан, ағалар, шини мем ардымдан ходімте, панове, тепер за мною Г; ардына айлянармансипирт' обертатися назад Б; артыңа атханың алдыңа чығай СБЧ, артна ташлағаны ӧгне чыхай СМ, артна ташлаған ӧгне чыхай Б що посієш, те й пожнеш — кинуте позаду зустріне тебе попереду; малынызы битирсениз онун ардына якщо потратите свій товар на нього Г; брахый чалачын ардна кидає за курінь СК; ардымдан д'елий іде за мною СБ; җеттилер артына вониїх наздогнали ВН; шоп сенин ардындан йетишмеэ щоб устигнути за тобою СГС; у бек йӱрий балларның артына вона дуже дбає про своїх дітей НБЄ; йӱрӱй бу мал артна доглядає за цією худобою СБ У; артындан йӱр- ходити за кимось О; артларындан бир адам кӧзетий один чоловік стежить за ними П; стол артына / артна отур- сідати до столу, сидіти за столом Б / СМ; т'елинне т'ийев отруй стол артна наречена з женихом сидять за столом Б; энди оон ардындан салхын су ич тепер про нього забудь — попий за ним холодної води СГ; тутай ардындан хапає ззаду СЛ; артымыздан т'елир эди він ішов услід за нами ВН; бир бир артынан т'ель- іти одне за одним Б; т'елий таванын ардындан іде в наш бік по горищі Г; артына т'ет- іти слідом за ким СБЧ; йип йинениң артына т'етий нитка снує за голкою СБЧ; олан ардындан атнен т'етий хлопецьїде за ним на коні Б; т'итий оларын ардындан іде за ними СГ; оон ардына хайттых ми повернулися слідом за ним СЛ; артна хал- відставати П; сендэн коп артна халмам від тебе далеко не відстану СБ; артына халған тоз-топрах хто відстає, тому дістається пилюка й багно СБЧ; мен ӧле дэ арттан халдым я й так відстав СГС; стол артына хой- посадити за стіл У; артындан хувай он алты атлы за ним женуться шістнадцять вершників СБ; ардына хувуп т'ет- наздоганяти Б; чыхай артындан виходить за ним СМ; … -
12 урбоекологія
УРБОЕКОЛОГІЯ - галузь екології, що вивчає місто як відносно автономну екологічну систему, а також екологічні закономірності та наслідки, пов'язані з процесами урбанізації. Основним екологічним компонентом урбанізованої екосистеми виступає людина, або міське населення. Відповідно універсальне екологічне відношення "організм - середовище" постає у вигляді відношення "суспільство - природа", а останнє - у вигляді відношення "міське населення (людина) - міське середовище". Аналіз міського середовища уявляється як аналіз міста у людському вимірі. Процеси У. є історично закономірними і набули глобального характеру. Проблема урбанізації включає в себе соціально-економічний, екологічний, медико-біологічний та психологічний аспекти. Дослідження динаміки У. в історичній ретроспективі дозволяє краще зрозуміти взаємозв'язок цих аспектів на сучасному етапі. Місто впродовж усієї історії свого існування протиставлялося дикій, незайманій природі, з одного боку, та сільському ландшафтному, як більш адекватному людині, середовищу - з другого. Проте це не означає, що місто лишалося поза природою. Навпаки, образ міста визначався природним контекстом - чи то в порівнянні з природою, чи у противазі до неї. В історії культури природа є стабільним орієнтиром для всіх видів людської діяльності, у Т. ч. й для містобудування. В естетиці виділяють особливий тип міської гармонії, характерною рисою якої є перевищення людської міри в міському ландшафті. Наскрізною рисою урбанізації е значна зміна засад спілкування людей як із природою, так і один з одним. Виникає розбалансованість між природними й соціальними ритмами при домінуванні останніх, змінюється якість отримуваної інформації, способи її засвоєння та характер реагування на неї. Посилюється небезпека безпосереднього руйнування генофонду людини під впливом чинників, що забруднюють міське середовище, а також зниження показників фізичного та психоемоційного здоров'я О. тже, за багатьма параметрами умови існування сучасної урбанізованої людини можуть бути визначені як екстремальні. Постійно зростаючий рівень стресування стає одним із визначальних показників життя урбанізованої людини і водночас - інтегральним показником її взаємодії з міським середовищем. Емоційні стреси мають наслідком розлад адаптивної поведінки людини. Саме тому сучасна У. посідає одне з провідних місць у низці екологічних дисциплін. Завдяки їй відбувається стрімке накопичення даних і знань з різних аспектів урбанізації. Якісним наслідком цього кумулятивного процесу мають бути нові концепції міста, що ґрунтуватимуться на необхідності оптимізації співвідношення природних, соціальних і власне людських компонентів урбанізованих екосистем.Т. Гардашук -
13 consecutive sentences
покарання, що відбуваються послідовно (одне за одним) -
14 draught
1. n1) тяга, тягове зусилля2) націджування; відціджування3) ковток4) частка, певна кількість, порція, міра, мірка; доза (рідких ліків)5) потік (води)6) протяг7) затяжка8) усмоктування9) закидання (невода); улов11) упряж12) мед. пухир2. v1) складати план (проект); робити ескіз2) відбирати, виділяти* * *I n1) тяга, тягове зусилля2) націджування; відціджування3) ковток; частка, частина, деяка кількість, порція, міра; доза ( рідких ліків)5) = draft I 10; протяг6) затяжка; усмоктування, засвоювання8) мop. осадка ( судна)10) = draft I 511) = draft I 312) упряж13) розтягування; тeкcт. витяжка; нитка14) мeд. пухирII = draft II III = draughtsman III -
15 one-man
adj1) одиночний2) що виконується однією людиноюone-man show — театр одного актора; вистава з одним актором
3) одномісний, на одне місце* * *I a1) одномісний; розрахований на одного2) який виконується, виробляється однією людиноюII = one-vote; амер.one-man show — вистава з однією діючою особою; персональна виставка ( художника)
пропорційне представництво; "одна людина - один голос" ( на виборах) -
16 puddle
1. n1) калюжа2) розм. грязь, грязюка; брудна вода3) розм. безладдя, розгардіяш; плутанина4) буд. глиняна обмазка5) тала вода на льоду2. v1) місити глину2) буд. обмазувати глиною3) трамбувати землю4) каламутити воду5) утворювати калюжі, мочитися (про дитину), напудити6) забруднювати; мазюкати7) борсатися (у брудній воді)8) бентежити, спантеличувати9) мет. пудлінгувати (залізо)* * *I ['pedl] n1) калюжа2) дiaл. безлад, плутанина; плутаник3) бyд. глиняне тісто; водонепроникна глиняна обмазка, обкладка ( з піском або гравієм); глинобетон (для дна ставків, каналів)4) завихрення, яке залишається веслом у воді5) мeтeop. тала вода на льоду6) метал. пудлінгова криця7) метал. ванночка розплавленого металуII ['pedl] v1) місити глину2) бyд. обкладати глиною3) трамбувати ґрунт; ущільнювати ґрунт4) каламутити воду; утворювати калюжі; пускати калюжі, мочитися ( про дитину); бруднити5) борсатися, возитися (у калюжах; puddle about, puddle in); займатися то одним, то іншим; братися то за одне, то за інше ( puddle about)6) приводити в замішання, збивати з пантелику7) метал. пудлінгувати8) caд. вмочати коріння рослин у глиняний розчин ( при пересаджуванні); змочувати коріння рослин або саджанців розчином добрива ( при посадці)9) c-г. мутити ґрунт ( рисового чека)10) псувати ґрунт (займаючись на ньому сільськогосподарськими роботами до того, як зійде вода) -
17 tricity
nтри економічно пов'язаних один з одним міста; одне з таких міст -
18 up
1. n2) високопоставлена особа3) предмет угорі4) підйом, піднесення; підвищення (цін)ups and downs — мінливість долі; удачі й невдачі; різкі зміни
to give smb. the up and down — зміряти когось поглядом
in two ups — умить, дуже швидко
on the up and up — а) чесний, відвертий; б) чесно, відверто
2. adj1) що йде у велике місто (у столицю, на північ) (про поїзд, автобус тощо)an up train — поїзд, що йде в столицю (у велике місто)
the up line — залізниця, що веде у столицю
2) що піднімається вгору3) зростаючий; що поліпшується4) шипучий (про напій)5) жвавий, пожвавлений3. adv1) угору, нагору2) в, у, до, углиб3) нагорі, угорі4) вище, над5) верхи, в сідлі6) передається дієслівним префіксом під-7) передається дієслівним префіксом роз-8) указує на інтенсивність дії9) указує на закінчення строку10) указує на завершеність дії11) указує на наближення до чогось12) указує на виникнення чогось«road up» — «проїзд закритий» (напис)
up and down — а) угору і вниз; б) туди й назад; в) усюди; г) амер. прямо, відверто
to be up in smth. — бути обізнаним з чимсь, знатися на чомусь
up with...! — хай живе...!
4. v1) розм. піднімати2) підвищувати (ціни тощо)3) збільшувати (випуск продукції тощо)4) розм. схопитися, підскочити5. prep1) угору, по, на, в, у напрямі до2) уздовж, по, до, углиб3) проти (течії, вітру)4) скрізь, всюди* * *I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі -
19 within
1. nвнутрішня частина, внутрішній бік (чогось)the within of the box is yellow — внутрішній бік ящика жовтий; ящик усередині жовтий
2. adjвнутрішній; що знаходиться всередині3. adv1) всередині; з внутрішнього боку2) вдома; у приміщенні«Rooms for rent. Inquire within» — «Здаються кімнати. Довідуватися у приміщенні» (оголошення)
3) всередину4) в душі, в думці, на думці5) театр. за сценою; за лаштунками4. prep1) у, в, у межах, всерединіwithin four walls — у чотирьох стінах; перен. таємно
2) на відстані, у межах; не далі, ніж3) у рамках, у межах, за (законом)4) протягом, не пізніше (як); заwithin two days — не пізніше, як через два дні; за дводенний строк
5) з точністю до, майже* * *I [wi'pin] aщо знаходиться всередині (конверта, пакет)II [wi'pin] advthe within complaint — скарга, що додається ( до лист)
apx.1) всередині; з внутрішньої сторони2) в душі, в думкахhe was outwardly calm, but raging within — зовні він був спокійний, але в душі у нього все кипіло
3) миcт. за сценою4) в гpaм.; знaч. імен. внутрішня частина (чого-н.); the within of the box is red ящик всередині червонийIII [wi'pin] prep1) місцезнаходження всередині якого-н. предмета або в межах якого-н. обмеженого простору в, всерединіwithin the house — в будинку, всередині
within four walls — в чотирьох стінах; таємно, секретно; в рамках якої-н. організації в
within the committee — в комітеті; настрій, душевний стан в душі
within oneself — в душі [див. 5]
he thought within himself that... — про себе він подумав, що...
2) поширення або знаходження в певних межах не далі ніж, в межахwithin reach /range/ — в межах досяжності
within striking range — вiйcьк. в межах досяжності ( для нанесення удару)
are we within walking distance of N. — є чи можна звідси дійти пішки до N. є; обмеження певними межами в межах, в рамках
within (the) jurisdiction (of) — в межах юрисдикції
to keep within the law — дотримуватися закону, не виходити за рамки закону
to live /to keep/ within one's means — жити відповідно своїх достатків
to come within smb 's duties — входити в чиї-н. обов'язки
keep within the speed limit! — не перевищуй(те) встановлену швидкість!
3) часова межа протягом; не пізніше ( ніж); заwithin a week — протягом тижня, до кінця тижня
an order to vacate the premises within twenty-four hours — наказ звільнити приміщення в двадцять чотири години
the letters came within a few days of each other — листи приходили одне за одним з проміжком в декілька днів
within a year of his death — ( менше ніж) за рік до його смерті; ( менше ніж) через рік після його смерті
4) межа точності з точністю до, майжеthey are within a few months of the same age — різниця у віці між ними всього декілька місяців; в словосполученнях
within an ace of — на волосину від; [ін. сполучення див. під відповідними словами]
-
20 puddle
I ['pedl] n1) калюжа2) дiaл. безлад, плутанина; плутаник3) бyд. глиняне тісто; водонепроникна глиняна обмазка, обкладка ( з піском або гравієм); глинобетон (для дна ставків, каналів)4) завихрення, яке залишається веслом у воді5) мeтeop. тала вода на льоду6) метал. пудлінгова криця7) метал. ванночка розплавленого металуII ['pedl] v1) місити глину2) бyд. обкладати глиною3) трамбувати ґрунт; ущільнювати ґрунт4) каламутити воду; утворювати калюжі; пускати калюжі, мочитися ( про дитину); бруднити5) борсатися, возитися (у калюжах; puddle about, puddle in); займатися то одним, то іншим; братися то за одне, то за інше ( puddle about)6) приводити в замішання, збивати з пантелику7) метал. пудлінгувати8) caд. вмочати коріння рослин у глиняний розчин ( при пересаджуванні); змочувати коріння рослин або саджанців розчином добрива ( при посадці)9) c-г. мутити ґрунт ( рисового чека)10) псувати ґрунт (займаючись на ньому сільськогосподарськими роботами до того, як зійде вода)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Сёндрол, Одне — Олимпийские награды Конькобежный спорт (мужчины) Сере … Википедия
чергувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Бути черговим (у 2 знач.). || Невідступно перебувати де небудь, біля когось, чогось з певною метою. 2) перех. Послідовно, по черзі змінювати, заміняти одне одним. || Розташовувати послідовно одне за одним. 3) неперех … Український тлумачний словник
чергуватися — у/ється, недок. 1) Послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним. || Розташовуватись один за одним. 2) розм., заст. Сперечатися за чергу між собою, домовлятися, кому першим виконувати щось … Український тлумачний словник
взаємоперевірка — и, ж. Взаємна перевірка одне одним … Український тлумачний словник
хрест-навхрест — розм. хрест на/хрест, присл. У вигляді хреста, перетинаючи одне одним; хрестоподібно … Український тлумачний словник
навперемінно — присл. (чергуючись, змінюючи один одного / замінюючи одне одним), навпереміну, поперемінно, по черзі, навперемін, на(в)перемінку Пор. упереміж … Словник синонімів української мови
чергувати — (послідовно, по черзі змінювати, заміняти одне одним), перемежовувати, перемежати … Словник синонімів української мови
чергуватися — (послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним), перемежовуватися, перемежатися, межуватися … Словник синонімів української мови
сполучати — а/ю, а/єш і рідко сполу/чувати, ую, уєш, недок., сполучи/ти, лучу/, лу/чиш, док., перех. 1) Скріплювати, зв язувати одне з одним (кінці, деталі і т. ін.); з єднувати. 2) Змішувати разом що небудь різнорідне. || Поєднувати одне з одним, пов… … Український тлумачний словник
посипатися — I посип атися а/ється, недок. Пас. до посипати 4). II пос ипатися плеться, док. 1) Почати сипатися, вільно падати (про що небудь сипке або дрібне). || чим, рідко. Почати сипати що небудь. 2) Відірвавшись від чого небудь або не втримавшись на… … Український тлумачний словник
Сперанский, граф Михаил Михайлович — — государственный деятель времен Александра ? и Николая I (1772—1839 г.). I. Сперанский родился 1 января 1772 г. в селе Черкутине, Владимирского уезда, где отец его, Михаил Васильевич, был священником. Семи лет отдан был отцом во… … Большая биографическая энциклопедия